Історія кафедри електромеханічного обладнання енергоємних виробництв розпочинається з 1949 року, коли була створена кафедра гірничої електромеханіки на гірничому факультеті КПІ. Становлення кафедри здійснювалось протягом 1949-1950 років, при цьому велику організаційну роботу провів канд. техн. наук, доц. В.В. Царицин (пізніше д. т. н., професор). Завідувачем кафедри призначено д-ра. техн. наук, проф. Є.Я. Іванченка, провідного фахівця в галузі гірничої механіки. У цей час на кафедрі працюють доц. Г.К. Розкошний, канд. техн. наук, доц. І. П.Філь, а після закінчення аспірантури для роботи на кафедру направлено П.Ф. Рибчинка, В.М. Винославського, до навчального процесу залучаються також провідні фахівці інституту УкрНДІпроект В.І. Байда, П.В. Зурабов, М.П. Ковальчук та ін. Перші наукові зусилля кафедри були спрямовані на створення нових гірничих машин, теорії руйнування гірських порід, вдосконалення електричних мереж гірничих підприємств, створювалася навчальна-лабораторна база спеціальності. Перший випуск гірничих інженерів-електромеханіків відбувся в січні 1951 року.
З перших випускників електромеханіків відомими вченими та провідними спеціалістами, які працюють на освітянській ниві НТУУ "КПІ" і тепер, стали д-р. техн. наук, проф. М.Г. Попович - завідувач кафедри електропривода та автоматизації промислових установок факультету електроенерготехніки та автоматики КЛ І , заслужений працівник вищої школи, лауреат Державної премії УРСР; канд. техн. наук, доц. М.О. Полянський - провідний лектор, учений Інституту енергозбереження та енергоменеджменту. Успішно захистили дисертації та отримали звання професора: В.В. Бирка, О.О. Волков, Ю.О. Кочкарьов, В.Д. Носенко, І.Ф. Огороднійчук, Г.І. Данильчук.
1953 року з кафедри гірничої електромеханіки виділяються кафедри гірничих машин та рудникового транспорту.
Наприкінці 1953 року у зв'язку з переходом проф. Є.Я. Іванченка до Харківського гірни-чого інституту кафедру гірничої електромеханіки очолив канд. техн. наук, доцент В.М. Ви-нославський, професор з 1972 року, заслужений працівник вищої школи УРСР з 1977 року, учасник Великої Вітчизняної війни. Викладацький склад кафедри постійно і традиційно по-повнювався за рахунок своїх випускників: Г.І. Данильчук (1955), М.Г. Попович (1956), В.Л. Язєв (1957), І.С. Рябенко (1959), О.І. Соловей (1959), М.Г. Борисюк (1960), В.Д. Лепорський, В.Ф. Скриль, Л.І. Чорноплечий, О.К. Яланський (1961), А.В. Праховник, В.Я. Пащук (1966), В.М. Кононцов (1967).
1960 року доцент кафедри Філь І.П видав перший навчальний посібник з грифом Міністерст-ва освіти УРСР - "Шахтні вентиляторні та водовідливні установки". 1959 року з числа сту-дентів груп гірничих електромеханіків почалася підготовка фахівців зі спеціальності "Авто-матизація і комплексна механізація гірничої промисловості", яку згодом наказом МВСОО СРСР було перейменовано на "Електрифікація і автоматизація гірничих робіт". Випуск 29 гірничих інженерів-електриків за цією спеціальністю (група АГ-1) вперше в СРСР відбувся в червні 1961 року. З 1962 року прийом студентів на перший курс за спеціальністю "Гірнича електромеханіка" в КПІ припинено, а 1966 року відбувся останній випуск груп ЕМГ. У зв'яз-ку з поступовим переходом кафедри на підготовку гірничих інженерів-електриків за спеціа-льністю "Електрифікація і автоматизація гірничих робіт" змінюється напрям навчальної та наукової діяльності кафедри. Тому кафедра гірничої електромеханіки 1959 року припинила своє існування і була перейменована в кафедру електрифікації та автоматизації гірничих ро-біт.
1989 року відбулася реорганізація факультету гірничої електромеханіки і автоматики з перейменуванням на гірничотехнічний факультет та з поновленням кафедри гірничої елект-ромеханіки із складу викладачів кафедри електропостачання та технології і механізації гір-ничих робіт: д-р. техн. наук, проф. А.П. Кичігін, доценти к. т. н. І.С. Рябенко, В.М. Кононцов, Ю.О. Бурмистров, С.П. Шевчук, О.М. Терентьєв, А.В. Русаловський, А.М. Башлак та асис-тент О.І. Луц. Завідувачем кафедри призначено канд. техн. наук, доц. С.П. Шевчука. Кафедра створена як випускаюча і вела підготовку студентів із спеціальності "Гірнича електромехані-ка" у кількості 50 чол. (спеціалізації: "Електромеханічне обладнання для будівництва місь-ких підземних споруд" та "Електромеханічне обладнання гірничого виробництва"), а також забезпечувала підготовку з електромеханічних дисциплін усіх студентів гірничотехнічного факультету. Контингент студентів у складі двох академічних груп було передано з кафедри автоматизації гірничої промисловості (групи АГ).
Випуск гірничих інженерів-електромеханіків (група ГМ-01) відбувся у лютому 1996 року (прийом на перший курс здійснено 1990 року)
Починаючи з 1990 року одним із нових напрямів діяльності кафедри є підготовка гірничих інженерів-електромеханіків для підземних споруд міста: Управління будівництва "Київмет-робуд", Електромеханічної служби та Служби ескалаторів Київського метрополітену, Київ-підзембуду, Спеціалізованого управління протизсувних робіт правобережжя Дніпра, Інсти-туту "Київметропроект" та ін. При Управлінні будівництва "Київметробуд" організовується філіал кафедри, роботу якого очолив досвідчений механік В.М. Кулинин, випускник гірничо-го факультету КПІ 1955 року (група ЕМГ-б). У завдання філіалу кафедри входять забезпе-чення практичної підготовки студентів на базі У Б "Київметробуд", організація роботи на-вчального пункту для підготовки студентів, підвищення кваліфікації викладачів кафедри. У результаті студенти після проходження ознайомчої практики на другому курсі отримують кваліфікацію слюсар-монтажник підземного обладнання, а на старших курсах працюють за фахом під час практик у відділах головного механіка та головного енергетика.
У період з 1990 по 1995 рік кафедра поповнює свій склад новими викладачами: канд. техн. наук доц. В.М. Сліденко, к. т. н. доц. С.В. Бондарев, асистенти В.Г. Городецький, В.О. Поліщук, І.О. Друзенко, І.С. Шмельов, сумісники В.М. Кулінич, Л.Л. Завістовський. Навчальне - допоміжний склад: Л.С. Бабенко, Ю.І. Тараканов, М.М. Терещенко, Г.М. Суворова, О.М. Самохвалова , Н.Ф. Безвершенко, Н.О. Якименко.
Для поліпшення конкурсної ситуації під час прийому на перший курс та забезпечення спадкоємності ступенів та рівнів освіти в системі багатоступеневої освіти у відповідності до Закону України про освіту кафедра ініціювала створення 1994 року при КПІ "Київського навчального комплексугірничотехнічної освіти", куди ввійшли 13 провідних технікумів і коле-джів України гірничого та електромеханічного профілів. Найкращі випускники цих навчаль-них закладів мають можливість вступу для навчання на відповідних спеціальностях ГТФ на перший, другий або третій курси за результатами співбесіди. Найвищу активність у роботі Комплексу виявляють: Конотопський політехнічний технікум, Червоноградський технікум, Селидівський гірничий технікум, Київський електротехнічний технікум-коледж, Київський будівельний технікум транспортного будівництва, Київський геологорозвідувальний техні-кум, Український фінансово-економічний інститут (м. Ірпінь), Кам'янець-Подільський індус-тріальний технікум та ін. 1998 року до складу Комплексу ввійшов Дрогобицький нафтовий технікум.
Успішна робота Комплексу дозволяє поліпшують якість відбору вступників на спеціаль-ності ГТФ, поповнити кількісний склад груп другого та третього курсів, вдало здійснювати зв'язок через навчальні заклади Комплексу з регіонами України, суттєво полегшує вирішення проблем забезпечення базами практик та працевлаштування випускників, тобто на якісно но-вому рівні вирішувати весь комплекс задач від вступу до розподілу спеціалістів.
1995 року в зв'язку з інтеграцією спеціальностей згідно з новим переліком спеціальнос-тей Мінвузу України кафедра продовжує підготовку своїх фахівців за спеціальністю під на-звою 7.092204 "Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв" (спеціалізації "Еле-ктромеханічне обладнання для будівництва міських підземних споруд" та "Машини і елект-рообладнання гірничих та нафтогазових виробництв"). При цьому одним з нових напрямів діяльності кафедри є підготовка спеціалістів з експлуатації електромеханічного обладнання нафтогазового комплексу для НГВУ "Охтирканафтогаз", "Чернігівнафтогаз", "Полтаванаф-тогаз", а також проектних розробок Українського нафтогазового інституту Міністерства па-лива та енергетики України, Інститутів надтвердих матеріалів та електродинаміки НАН України, ВАТ "Укргазпроект", "ВНІПІтрансгаз", НАК "Нафтогаз України" та ін.
Результатом подальшої співпраці в цьому напрямку стало відкриття третьої спеціалізації кафедри "Технічний менеджмент та діагностування електромеханічного обладнання нафто-газового комплексу". Для забезпечення навчально-лабораторної бази, місць практики та роз-поділу випускників 1998 року створено філію кафедри у ВАТ Український нафтогазовий ін-ститут. Крім практики та працевлаштування випускників, філіал надає можливість скориста-тися своєю експериментальною свердловиною, як для наукових цілей, так і для практичного навчання студентів.
Згодом кафедра відкриває ще два філіали: в Інституті надтвердих матеріалів НАН Укра-їни та в Інституті електродинаміки НАН України. При цьому для кафедри та студентів від-криваються нові можливості навчальних баз, виконання спільних науково-дослідних робіт і впровадження їх у промисловість та для навчальних цілей.
Навчально-лабораторна база кафедри має у складі 14 лабораторій механічного та електрич-ного профілів, розташована на площах понад 1000 м2 і є однією з найбільших в інституті енергозбереження та енергоменеджменту.
1998 року кафедра отримала право підготовки магістрів.Використовуючи тісні зв'язки з виробництвом, можливості Комплексу та чотирьох філіалів, кафедра з 1996 до 2001 року за-безпечує 100% -й результат працевлаштування своїх випускників і посідає одне з провідних місць у цьому напрямі роботи НТУУ "КПІ"
